Харчування в «Сонячному»

Організація харчування  у дошкільному закладі

в 2017-2018 навчальному році:

 

Розмір плати для батьків за харчування дітей в закладі

Розмір плати для батьків за харчування дітей в ЗДО (пільгові категорії)

Вартість харчування у 2018 

Харчування дітей у 2018: рішення виконкому

Харчування дітей пільгових категорій 2018: наказ відділу освіти

До відома

У період адаптації вихователі не наполягають, щоб дитина з’їдала усю порцію страви. Це можливо лише у випадку прохання самої дитини догодувати її, інакше, за нав’язування певної дії, — новачок почне негативно реагувати на будь-які пропозиції працівників дошкільного закладу

Умови харчування вдома часто відрізняються від умов дошкільного закладу, де всі їдять одночасно і за столиком дитина сидить разом з іншими дітьми. Тому буде корисно, якщо дитина до вступу в дошкільний навчальний заклад матиме досвід харчування в громадському місці.

Асортимент страв та продуктів харчування в дошкільних закладах досить широкий та різноманітний. Дітям пропонують молочні та кисломолочні страви, зокрема молочні каші, сир, кефір, йогурт, наріне тощо, а також мед, рибу та інші продукти. В окремих випадках ці продукти можуть або не сприйматися організмом дитини, або ж спричинити в неї алергію. Медичні працівники та вихователі дошкільного закладу мають знати, чи є у дитини алергічні реакції на певні продукти харчування. Тому доцільно ознайомити батьків дошкільника-новачка з примірним двотижневим меню.

До відома

   Щоденне меню слід обов’язково вивішувати для батьків на інформаційних стендах

   Якщо у дитини є проблеми в роботі кишково-шлункового тракту, то можна порекомендувати батькам оформити дитину до дошкільного закладу санаторного типу для дітей, які страждають на захворювання органів травлення. У навчальних закладах такого типу дитині зможуть забезпечити дієтичний стіл відповідно до її діагнозу.

   Отже, соціально-психологічна адаптація дітей до умов дошкільного закладу відбувається неоднаково, відповідно до віку, типу темпераменту, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості та емоційної залежності. Проте для всіх дошкільників-новачків важливим етапом періоду адаптації є звикання до харчування, що, безумовно, залежить від правильності організації цього режимного моменту.

 

Особливості формування харчової поведінки дітей

   Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань та патологічних станів, зокрема дефіцити або надлишки мінеральних речовин та вітамінів, призводять до порушення як фізичного, так й інтелектуального розвитку дітей. Тому профілактика та корекція порушень харчової поведінки дошкільників мають важливе соціально-гігієнічне значення.

   Харчова поведінка як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір, приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства, а отже, впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.

   Оцінюють харчову поведінку дитини як адекватну (гармонійну) або неадекватну (девіантну) залежно від багатьох показників, зокрема від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якісних і кількісних показників, етики та естетики харчування.

   Харчова поведінка залежить від таких умов, як: особливості культури; виховання;матеріальні можливості; біологічні особливості.

   З-поміж найбільш значущих проявів неадекватної харчової поведінки дітей виокремлюють: надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів; дефіцит мікронутрієнтів у раціоні харчування; недостатнє вживання риби, молочних продуктів, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон.

   Так, якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування великими порціями, це призводить до підвищення маси її тіла, а багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння, рак тощо.

   У дошкільних навчальних закладах загального типу дитина перебуває 9–10 годин поспіль та отримує організоване харчування (сніданок, обід, полуденок), що забезпечує її добову потребу в харчових речовинах та енергії приблизно на 75–80%. Саме тому під час організації харчування в дошкільних навчальних закладах важливо не лише нагодувати дитину, щоб вона не залишилася голодною, а й докласти зусиль до того, щоб сформувати в неї раціональну харчову поведінку як невід’ємну частину здорового способу життя.

Важливо

Харчування — це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес, тому організація раціонального харчування містить психологічні компоненти

   Чинники, що впливають на культуру харчування

   Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей: харчова поведінка батьків; приклад авторитетних людей; наочне навчання та моделювання; реклама продуктів харчування.

   Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.

   Результативність виховання батьками смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це й є улюбленою їжею їхнього малюка.

   Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, наприклад дорослих або інших дітей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії. Тож з огляду на те, що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки і більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування.

До відома

Харчова поведінка незнайомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.

   Науково та експериментально доведено, що змінити харчову поведінку дитини можна завдяки впливу наочного навчання та моделювання.

   Приклад

   Якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, у якому старші діти, персонажі казок чи фантастичні герої їдять ці овочі залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі від яких відмовлялися

   Важливо правильно обирати ілюстративний матеріал та засоби наочного навчання, уважно ставитися до вибору мультиплікаційних фільмів та дитячих програм, щоб сформувати адекватну харчову поведінку дитини і не порушити її впливом негативних персонажів чи маркетингових навіювань.

   Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. До того ж перегляд телевізора протягом кількох годин на день значно змінює харчову поведінку дитини — збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з’їдає.

   Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню, та ту, що рекламують: цукерки, шоколад, чіпси, фаст-фуд тощо. Дитяче харчування в дошкільному навчальному закладі відрізняється від цих пріоритетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов дитячого садка та подальшого формування харчової поведінки.

   Якщо вдома прийнято сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина частіше надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують.

Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідко — дозволені й корисні. Особливо, якщо батьків немає поряд.

Порада

Якщо необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один зі способів це зробити — створити ситуацію їх штучного дефіциту

Вплив неофобії на харчову поведінку дитини

Неофобія — це природний захисний механізм, що дає змогу дитині уникнути вживання в їжу незнайомих та нових продуктів. Неофобія притаманна дитині від народження, проте протягом підліткового віку її вплив слабшає, поступаючись місцем експериментуванню з новими продуктами, напоями тощо.

Пік неофобії припадає на вік від двох до шести років.

До відома

Хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка

Виокремлюють такі причини неофобії: персональні (генетичні) чинники; харчові сімейні та етнокультурні традиції; соціальні впливи в організованому дитячому колективі.

Окрім того, неофобія пов’язана із зовнішніми чинниками, зокрема різноманітністю доступної дитині їжі. Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі раніше страви.

Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточення, а особливо — батьків. Спостерігаючи за тим, як інші їдять незнайомі страви, дитина поступово позбавляється страху перед новим. При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше, ніж умовляння та розмови про їжу.

До відома

Щоб позбутися неофобії, дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати новий продукт

Також неофобія пов’язана з тим, хто купує незнайомі для дитини продукти (батьки чи інші дорослі), і чи може дитина ці продукти назвати. Неможливість ідентифікувати продукт призводить до відмови дитини від нього. Упізнавання продукту й уявлення про його властивості сприяє підвищенню довіри та ймовірності його вживання.

Дуже важливо сформувати в дитини уміння правильно обирати продукти харчування, орієнтуючись не лише на їх смакові особливості, а й на якість, харчову і поживну цінність.

Важливо

Звички, набуті в дитинстві, переходять і в доросле життя людини, тому формування стійких моделей адекватної харчової поведінки дитини важливе для збереження її здоров’я в майбутньому

 

Рекомендації щодо психологічних аспектів організації харчування дітей

 

   Приймання їжі — це єдиний пізнавальний процес, під час якого дитина в буквальному сенсі «куштує» навколишній світ. Вона має усвідомлено та позитивно ставитися до цього, адже приємні враження та емоції сприяють ліпшому засвоєнню продуктів харчування. Сформувати раціональну культуру харчування дитини та сприяти її ефективній організації у дошкільному навчальному закладі допоможе дотримання рекомендацій щодо формування культури харчування дитини,  дій у разі відмови дитини від їжі, поліпшення апетиту дитини та особливостей її харчування під час адаптації до умов дитячого садка. 

 

Рекомендації щодо формування культури харчування дитини

Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал вживання їжі. Водночас не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.

    Пояснюйте дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.

    Підвищуйте обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами — відгадуйте загадки, проводьте бесіди-розмірковування тощо.

    Формуйте смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном, висловлюючи віру в її потенційні можливості.

    Зверніть увагу, що діти вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому їх культура харчування залежить від культури харчування дорослих.

    Пам’ятайте, що ваше неадекватне ставлення до харчування дитини може призвести до установлення умовно-рефлекторних механізмів щодо психічної потреби в їжі — підвищеної або зниженої. Чинниками такого ставлення є:

занепокоєння дорослих надмірною чи недостатньою вагою дитини; підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина; впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини.

 

Якщо дитина відмовляється від їжі

Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву, на кшталт: «Їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.

   Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок у культурі харчування.

   Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

   Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки, підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій тощо.

   Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.

   Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я допоможу тобі, давай погодую».

   Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

 

Як поліпшити апетит дитини

Не садіть дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і, зокрема, бажання їсти.

   Не об’єднуйте за одним столом дітей, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали одне одного під час їжі.

   Можете увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це сприяє підвищенню апетиту, задає

певний ритм.

   Стежте за температурним режимом. У приміщенні, де їдять діти, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.

   Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі — це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

   Під час годування дітей уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.

   Не сваріть дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

   Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.