Визначення рівня шкільної зрілості

У закладі розпочато діагностування дітей старшого дошкільного віку з метою визачення рівня шкільної зрілості. Дане тестування проходить згідно річного планування практичного психолога закладу. З результататми діагностування та необхідними рекомндаціями батьки зможуть ознайомитись на індивідуальних консультаціях. 

Готовність дитини визначається її фізіологічним та психологічним розвитком.

Фізіологічна готовність. Мабуть, знайти малюка-шестирічку, який був би фізіологічно готовий до школи, досить не просто. Спробуйте провести такий простий тест, який дозволяє визначити, чи досягло маля фізіологічної зрілості: потрібно зап'ястя прикласти до тім’я голови та спробувати дістати пальцями вуха. У дорослих це не викликає труднощів. І в дітей-семирічок — теж. А от серед шестирічок є небагато дітлахів, які здатні дістати пальцями вушка.

        Вважається також, що до моменту початку навчання в дитини по¬винні змінитися мінімум два молочних зуба. А ще краще, якщо до мо¬менту приходу до школи зміна зубів буде відбуватися повним ходом.

Психологічна готовність. Одним із найнеобхідніших показників є психологічна готовність. Її зміст полягає у певній системі вимог, які будуть поставлені дитині під час навчання. Дуже важливо, щоб вона була здатною впоратися із ними. Психологи поділяють готовність до школи на три види: особистісну, вольову та інтелектуальну. 

1. Особистісна готовність складається із  здатності вміти  контактувати, спілкуватися із однокласниками та вчителями. Саме особистісній готовності до школи батьки повинні приділити особливу увагу.

     Так як уміння дитини спілкуватися з однолітками, діяти разом з іншими, поступатися, підкорятися за необхідності, уникати конфлікту – це ті  якості, які забезпечують їй безболісну адаптацію до нового життя. Якщо ж такої готовності немає, то дитина вчиться нерівно, успіхи спостерігаються тільки на тих заняттях, які є для дитини цікавими, а решту завдань малюк виконує недбало, наспіх.

2. Вольова готовність. Що ж стосується вольвої готовності, то дитина повинна розуміти, що  у школі на неї чекають не тільки друзі, ігри і розваги, але і праця.  І саме ви, батьки, повинні розповісти своєму малюку, що навчання — це ще й напружена праця. І від нього  вимагатимуть робити не тільки те, що йому хочеться, але й те, що вимагають вчителі, шкільний режим, програма. Це є важливим для розвитку гармонійної особистості. Це допоможе дитині управляти своєю поведінкою у школі. А складається така поведінка за наявності дружніх, партнерських взаємин між дорослим та дитиною.

    3. Інтелектуальна готовність.  Дитина повинна навчитися порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, аналізувати. І ось, що найцікавіше - досягає дитина цієї здатності тільки тоді, коли з нею займаються. Причому не навчаючи спеціально, а спілкуючись. До шести-семи років дошкільник повинен добре знати свою адресу, назву міста, де він проживає, назву країни, її столиці. Знати імена та по батькові батьків, де вони працюють і розуміти, що його дідусь — це чийсь тато (батька або матері); орієнтуватися в порах року, їхній послідовності та основних ознаках; знати назви місяців, днів тижня, поточний рік; знати основні види дерев, квітів, розрізняти свійських і диких тварин, орієнтуватися в часі, просторі. Дошкільники  ці знання отримують із досвіду, але поруч повинен бути  дорослий, який пояснить незрозуміле.